Орнаментна культура Поділля

Орнаментна культура Поділля

Поділля (в минулому Пониззя) – етнорегіон України, що займає, переважно, територію межиріччя Дністра і Південного Бугу. Традиції народного орнаментного образотворення переконливо підтверджують самобутню особливість регіону, з притаманними в багатьох аспектах лиш йому рисами. Разом з тим ці традиції співзвучні і суголосні з народними орнаментами суміжних територій Волині, Полісся, Молдови аж до Румунських Карпат, західних районів Черкащини і Кіровоградщини. Проте, маємо достатньо підстав стверджувати, що саме Поділля зберегло в народній творчості найдавніші прояви етнічної орнаментики в первісній чистоті і недоторканності. Також, надзвичайно важливим є факт спадковості сучасного орнаментування із археологічними артефактами доби пізнього палеоліту, неоліту і пізніших археологічних епох (фото 1 – 3). Наявність очевидної і незаперечної спадковості в орнаментному образотворенні давніх епох і сучасності є важливою основою для фундаментальної тези про етнічну спорідненість автохтонної людності нині живущих із тими, хто різьбив орнамент мізинського браслету з мамонтової кістки; хто повторював той же орнамент на гончарних посудинах Раннього і Пізнього Трипілля; хто вдосконалював і втаємничував орнаментну вязь тими ж самими знаками на бронзових виробах кельтської доби. Усвідомлюю, що таке радикальне припущення потребує наукового підтвердження, заснованого на новітніх технологіях, що стають доступними антропологам і археологам, маю на увазі аналіз ДНК, радіоізотопне сканування і т.п. технічні та технологічні досягнення сучасної науки. Тому в царині дослідження нашої етнічної  генези вбачаю безмежні можливості і передчуваю сенсаційні відкриття при послідовній і наполегливій співпраці наукових інституцій, держави і суспільства.

В результаті польових досліджень зібрано і зафіксовано, опрацьовано і, до певної міри, систематизовано достатній масив артефактів, що містять орнаментну інформацію в численних матеріальних проявах на тканинах, кераміці, камені, дереві, в архітектурі, в ужиткових речах, в побуті,в домашніх ремеслах і промислах і в іншому. Візуальний ряд, що пропонується, підібраний саме з експедиційних знахідок (фото 4 – 12). Чим більше артефактів залучається до опрацювання, тим переконливішими стають результати і висновки про неймовірну давність нашої етнічної культури.

Разом з тим знаходимо паралелі в інших етнічних культурах. Наприклад, такий незмінний атрибут нашої орнаментики як свастика, зустрічається в Індії, Тібеті і в мистецтві американських індіанців. Закономірно постає питання про першоджерело, звідки витоки цього символу? Пошук відповіді неминуче приведе до палеолітичної стоянки в Мізині, відкривачем якої був Хведір Вовк. Мізин інтригує багатьох науковців. Видатний дослідник етногенезу України Олександр Павлович Знойко висловився про мізинську стоянку палеолітичної доби стисло і ємко: «Вже тоді наші предки мали досконале мистецтво, вже в ті часи існували громадські приміщення, де грали оркестри, що мали інструменти з мамонтових кісток. Вже тоді було уявлення про періодичність явищ у природі, тобто періодичний закон, що характеризується математичним числом 7».

Додам лиш, що мізинські флейти з мамонтових кісток відтворювали звукоряд з семи нот октави. Різьблений орнамент відомого мізинського браслету, виготовленого із кістки мамонта, один з найдавніших археологічних орнаментованих артефактів на українських теренах (фото 1). Меандрові орнаментні образи браслету на диво співзвучні з орнаментами народної вишивки низзю з Поділля (фото 7 – 8). Часова відстань між цими двома мистецькими проявами понад 20 тисячолітть. Як вже згадувалося тут, між цими часовими полюсами спостерігаємо наявність одних і тих же образних мотивів в 5-2 тисячоліттях до н.е. в орнаментах кераміки культури Трипілля-Кукутені, яка в світлі новітніх наукових студій все сміливіше утверджується корінною основою сучасної етнічної культури українців, молдаван і румун, незважаючи на мовну різницю цих народів. Річ в тім, що належність молдавської і румунської сучасних мов до романської сім’ї є результатом римської колоніальної асиміляції Дакії. Проте, етнічне орнаментне образотворення такої асиміляції не зазнало і збереглося недоторканним до нашого часу. Цей історичний факт є вагомим аргументом на підтвердження значимості етнічного орнаментного образотворення в науковій ідентифікації етносу.

Етнічне орнаментне образотворення, простіше, етнічна орнаментика є поважним носієм духовної інформації, яка карбується умовними знаками і символами сакрального таємничого змісту. Ця теза є одним з провідних мотиваторів даної статті. Цінність орнаментики полягає ще й в тому, що наявна в ній сакральна таємничість слугувала надійним захистом в будь-яких ідеологічних утисках і переслідуваннях, захищала до певної міри чистоту і неушкодженість самої системи орнаментних символів.

Тобто, орнаментика несла інформацію в чистоті первісних знань, що було вкрай важливо в будь-яких історичних умовах і обставинах для послідовної передачі нащадкам. Таким чином сакральні знання неймовірно давніх епох успішно подолали небезпеки нищення, що їх підстерігали в усі пізніші часи.

Красномовним зразком переможної ходи крізь тисячоліття є писанка, яка відома сьогодні під умовною назвою «сорок клинців». Так її тепер називають на догоду християнській легенді про сорок святих. Насправді, ця писанка має 48 клинців, які вишукано і дотепно таять в своїй орнаментній графіці шість комбінацій із двосторонніх свастик − правосторонньої і лівосторонньої, тобто, на писанці створено орнаментну систему із 12 свастик. Створено досконало, геніально просто, методом перехрещення 9-ти окружностей.

Свастика − знак складної побудови і утворюється перехрещенням двох простіших символів, що мають форму латинської літери S, лівостороннього і правостороннього спрямування. Для зручності умовно назвемо цей символ іменем самої латинської літери − сигма. Цей знак є основою всієї орнаментної мови в народному мистецтві (фото 4 – 12). Проблема прочитання сигми, тобто, встановлення смислу цього символу є надзвичайно важливою, адже його подорож крізь тисячоліття до нашого часу говорить про його надзвичайну важливість і значимість.

Необхідність прочитання неминуче приведе нас до монади інь-ян, що ми її знаємо в духовних традиціях Сходу. Отже, сигма сповнена глибинного езотеричного змісту. Враховуючи, що вся культура українців базується на сакральності, цілком логічним є сприйняття етнічної орнаментики як впорядкованої віками і тисячоліттями знакової мови езотеричного змісту.

Згадуваний тут Олександр Павлович Знойко є одним із небагатьох, хто вибудував чітку систему орієнтирів для дослідників етногенезу українців. В контексті цього виступу поняття етногенезу є ключовим, тому що традиції етнічного орнаментного образотворення є один із надійних і переконливих чинників в сучасних методологіях осягнення такого складного явища в історичній науці, яким є етногенез.

Прочитання етнічної орнаментики Поділля зокрема, як і України в цілому, можливе лише при залученні до цієї праці цілого комплексу наук − історії, лінгвістики, міфології, фольклору, етнології, астрономії і астрології, археології і т.д. Визначальною рисою орнаментної культури Поділля є її символьно-знакова цілісність і послідовність, графічна чіткість образів і розмаїття формальних трактувань.

Споконвічний досвід творення орнаментів на природних органічних матеріалах дозволив відшліфувати своєрідну «каліграфічність» образних мотивів, довівши її до межі досконалості та естетичної вишуканості (фото 4-12). Це притаманно і вишивці низзю, і орнаментному тканню обрусів та рушників, і ткацтву килимових композицій. Традиція орнаментного розписування гончарних мисок подільськими майстрами є неперевершеним по розмаїттю образних трактувань і декоративному багатству мистецьким явищем (фото 10-12). Неможливо обійти увагою подільське народне килимарство, в орнаментних композиціях якого проявився невмирущий дух нашої світоглядної міфології, замішаної на первісних знаннях астрономії, періодичності руху сузір’їв і природніх циклів життя (фото 4 − 6).

Проблема прочитання і трактування орнаментних мотивів є надзвичайно складною і, разом з тим, вкрай актуальною. В працях про орнаментику дослідники обмежуються описом геометризованих зображень, використовуючи термінологію з геометрії − ромб, меандр, синусоїда, коло, квадрат, паралельні лінії, перехрещення прямих ліній і т.п.

Такий підхід вимушений, тому що до прочитання орнаментів ми лиш приступаємо, бережно і несміло. Ще немає й сталіт від того часу, коли ми почали перейматися проблемою. Більшість дослідників поки що сприймають орнаментику як невідоме письмо, що потребує дешифрування. Такий стан проблеми стає вкрай небезпечним, тому що сучасна суспільна комунікативність миттєво розносить по світу як істину, так і брехню. Сучасне буяння творчих прагнень серед молоді потребує вірних і точних орієнтирів, які б були спроможні невідворотньо спрямовувати творчі потенції в перспективне і здорове русло віками й тисячоліттями відшліфованих еталонів краси і доцільності. Краса врятує світ, але якщо критерії краси стають розмитими і спотвореними невіглаством, то світу реально загрожує духовна катастрофа.

Конвенція ЮНЕСКО 2003 року набула надзвичайної актуальності в момент нашого буття, коли матеріальні і нематеріальні культурні надбання націй і етносів опинилися під загрозою зникнення. Людству вкрай небезпечно допустити таку втрату. Україна займе в культурних реєстрах ЮНЕСКО провідну позицію, тому що вона зусиллями і досягненнями минулих поколінь здійснила потужні культурологічні впливи на вропейську цивілізацію, забезпечивши їй на довгі віки провідну роль в процесах вселюдського розвитку і прогресу. Ми пишаємося тим і свідомі того. «Шляхи, якими ходили героїчні пращури, і річки, названі ними, і гаї, і сузір’я − мов погляди до нащадків, − вони іще світяться: в мові − невмирущою пам’яттю народу, пам’яттю, що діє й сьогодні, формує людину майбутнього, − ...гідного спадкоємця всіх скарбів народного духу.» Ці високі слова Володимира Коломійця вселяють віру в невмирущість нашого давнього народного Духу.

Заслужений діяч

мистецтв України

Володимир ТИТАРЕНКО

обувліковано в Альманасі Світлиця №56






Date   Опубліковано: 2017-09-07    



Інші Виставки