Фольклорний гурт «МОКОША» Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича взяв собі за назву давній символ. Адже Мокоша — це древньослов’янська богиня материнства (явний прояв Великої Матері Лади як Землі), милосердя, води, ворожінь, покровителька жіноцтва, берегиня домашнього вогнища (Берегиня – одне з перероджень Мокоші) та врожаю, за деякими джерелами вона була дружиною Велеса. Культ Мокоші дуже древній, її символіку археологи знаходили ще на кераміці трипільців, він існував у культурах всіх слов’янських племен та проіснував аж до кінця ХІХ ст. Мокоша була єдиною богинею-жінкою в пантеоні князя Володимира на Лисій Горі і це свідчить про те, наскільки важливою була вона для наших пращурів. Вона також вважалася богинею долі, адже одне з розшифрувань її імені — Мати Долі («Ма» — «мати», «кош», «кщ» – «жереб», «доля»), вона вважалася посередницею між небом і землею, Деревом Життя Земного Роду.
Вокальний ансамбль «Мокша» створений у 2007 році на базі вокального відділу Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича як навчально-концертний колектив. У Вінницькій області він є оригінальним за змістом виконавських програм, в яких обов’язково присутній елемент театралізації. Основною метою ансамблю являється популяризація української народної пісні та національних традицій серед молоді, збереження і відтворення стародавніх обрядів, які втрачають своє первісне значення в сучасному суспільстві.
Керівник ансамблю, Васюк Юлія Андріївна – лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, викладач народного співу Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича. Школа майстерності таких викладачів, як Плішка Євгенія Іванівна (старший викладач училища культури і мистецтв, в класі якої навчалася Юлія Андріївна) та Сінельников Іван Григорович (заслужений працівник культури, професор, керівник фольклорного гурту «Кралиця», викладач Київського національного університету культури і мистецтв, студенткою якого являється Васюк) допомагає керівнику ансамблю «Мокша» спрямувати концертну діяльність колективу на донесення до широкого загалу слухачів змісту та краси української пісенної спадщини як в етнічному, автентичному, так і в дещо адаптованому виді для молоді.
Ансамбль намагається зацікавити якомога більше людей проблемою вивчення та збереження національних традицій та звичаїв наших славетних пращурів, аби співалася межи людьми народна пісня, як і тисячі років тому, і щоб довіку звучали в серцях українців голоси предків.