16 лютого 2024 року у Світлиці ОЦНТ відбулося урочисте відкриття виставки ткацтва та килимарства

«У тканих оберегах – традиції Буші».

Традиція ткацтва Ямпільщини, зокрема на території села Буші сягає часів Трипільської доби. Підтвердженням цього є керамічні прясла до веретена часів трипільської культури, знайдені у Буші під час розкопок. Відбитки тканин на денцях керамічного посуду пізньотрипільських пам’яток, що розташовані в сусідніх селах, демонструють різні види переплетення ниток: полотняне; килимове; перебірне, комбіноване (різні техніки в одному виробі) в’язане спицями; плетене гачком Ткацьке устаткування вдосконалювалось (вертикальний верстат змінився на горизонтальний), розширювались технологічні можливості підготовки пряжі (до рослинних барвників додались анілінові). Зразки тканих виробів сіл Буша та Дорошівка кінця ХІХ ст. – ХХ ст. демонструють нам основні ткацькі техніки: полотняне переплетення (полотно на сорочки, рушники, мішковина); ткання «у вічко» (підвіконниці, килими); ткання «на межову нитку» (килими, верети, підвіконниці, насофники, пілки); ткання настилом (підвіконниці, килими), саржеве ткання «сосонкою», «окружками» (рушники, скатерки, веретки); перебірне ткання (рушники). Часто зустрічаються доріжки, пілки, килими, виткані з поєднанням кількох технік.

З тієї пори основи ткацьких практик залишились незмінними. Жінки, які нині практикують ткацтво, перейняли уміння від носіїв старшого віку – місцевих жительок, опанувавши практики фарбування ниток, підготовки пряжі до ткання, снування основи, навивання основи на вал верстата, заправку верстата. Нитки зазвичай використовують вовняні, напіввовняні та акрилові. Снування основи відбувається на сучасних снувалках, подібних до традиційних. Навивання на вал, заправка верстата здійснюються кількома людьми одночасно відповідно до конструкції верстата. Носії, які володіють основними традиційними ткацькими техніками проживають в селах Буша та Дорошівка. Тож ткацькі практики саме цих сіл Ямпільщини, визначені елементом нематеріальної культурної спадщини, який у 2020 році був занесений до обласного реєстру НКС.

В експозиції виставки «У тканих оберегах – традиції Буші» представлено понад 30 тканих виробів з колекції музею Державного історико-культурного заповідника «Буша». А це – верети, рушники, килими, підвіконниці тощо. Також приємно бачити в експозиції виставки ткані вироби (доріжки, пояси, килимки) сучасних майстринь села Буші Собко Світлани та Собко Інни.