Внесено 30.05.2018 р. №465, традиційні ремесла, інше — традиції оздоблення. Ареал сучасного побутування елемента: села Бубнівка та Новоселівка Гайсинського району Вінницької області, а також інші регіони Вінниччини Історія бубнівської кераміки починається з ХVІ століття, коли на березі річки Соб (Сіб) оселились кілька сімей гончарів та заснували село Гончарівка (зараз - Новоселівка). Розвиток гончарства, пошук нових гончарних глин призвів до заснування на протилежному березі річки села Бубнівка, про яке вже у XVII ст. згадують, як про гончарний осередок. Основоположником бубнівського розписного гончарства став потомствений майстер Андрій Гончар (1823 - 1926), який досконало засвоїв секрети поливи, опанував і утвердив техніку кольорових підполив'яних розписів. У Андрія Гончаря вчився Агафон Герасименко - батько знаменитих братів-гончарів Якова (1891 - 1970) та Якима (1888 - 1970). Протягом двох років брати Герасименки працювали в експериментальній майстерні при Лаврській школі у Києві. Їхні роботи експонувалися в Парижі, Нью-Йорку, Лондоні, Москві, Ленінграді. Нагороджені золотими медалями та званням заслужених майстрів народної творчості. У 1988 році в Новоселівці у хаті, де жив Яким Герасименко, відкрито музей-садибу братів Герасименків. Продовжувачкою традицій братів Якова та Якима стала їхня племінниця Фросина Міщенко (нар.1926) - заслужений майстер народної творчості України. Свої уміння майстриня передала жителькам с.Бубнівка: Валентині Живко (1950 - 2018),Тетяні Шпак (нар.1947) - заслужений майстер народної творчості України, Тетяні Дмитренко (нар.1957). На сьогодні носіями традиції також є майстри-керамісти Вінниччини, які освоїли традиційний орнаментальний бубнівський розпис від місцевих носіїв: Сергій Погонець (нар.1970), Світлана Погонець (нар.1973), Володимир Слубський (нар.1955), Людмила Філінська (нар.1946), Василь Рижий (нар.1964), Наталія Лавренюк (нар.1975), Вікторія Ніколаєва (нар.1978), Михайло Діденко (нар.1992), Ольга Цибуля (нар.1996). Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки має самобутні стилістичні особливості виконання орнаментних елементів, композиційних побудов, творення образних мотивів, що вирізняє бубнівську кераміку серед інших осередків подільського гончарства. Орнаментальні композиції бубнівського розпису комбінуються, переважно, з рослиноподібних та умовно декоративних деталей, що творяться ріжком (у минулому) або гумовою грушею (в нинішніх умовах) у найрізноманітніших варіаціях. Орнаменти наносять чорною, темно-коричневою, зеленою, білою ангобами на тло кольору червоної охри, створюючи одночасно контраст та гармонійне поєднання природніх кольорів. Використання техніки «фляндрівка» збільшує художні варіації бубнівського розпису. В результаті фантазії майстра і поєднання технічних засобів, бубнівський орнаментальний розпис має неповторну і розмаїту декоративну красу, вишуканість і безкінечне багатство графічних форм. Своєрідний традиційний арсенал орнаментальних мотивів бубнівського розпису - «вилоги», «косички», «виноград», «квіткова фляндрівка», «колоскова фляндрівка», «барвінок», «сосонка», «пускавки», «деревце», «квітка» та інші. Твори бубнівських майстрів - миски, поставці, куманці, глечики, вази, дрібна пластика, сервізні гарнітури, завдяки сталим традиціям керамічного розпису, мають стилістичну спорідненість і декоративну виразність. У 1995-1997рр. Національна спілка майстрів народного мистецтва України спільно з управлінням культури і туризму Вінницької ОДА та Вінницьким ОЦНТ провели в с.Бубнівка декілька Всеукраїнських симпозіумів-практикумів для майстрів гончарного мистецтва з метою розвитку бубнівського традиційного гончарства. Вінницьким обласним центром народної творчості видано каталоги робіт Фросини Міщенко та Тетяни Шпак. За підтримки відділу культури і мистецтв Гайсинської РДА, сільської громади Бубнівки та Новоселівки Вінницький ОЦНТ проводить обласні пленери-практикуми гончарного мистецтва. Такі практичні заходи надають можливість керамістам Вінниччини опановувати безпосередньо від бубнівських майстрів традицію орнаментального розпису бубнівської кераміки.