Культура приготування «каші «Кабачанки» з давніх - давен побутує в селах громади  і донині передається з покоління в покоління. Каша «Кабачанка» представляє спосіб харчування та спосіб господарювання, ці речі є взаємопов’язаними. Каша є повсякденною стравою. Таємницею приготування «каша «Кабачанка»  поділилась   Митник Лариса Миколаївна, 1958 р.н. та її дочка  Смішна Діана Валеріївна 1990 р.н. які народилися   в с. Жабокрич Тульчинського району (колишній Крижопільський) Вінницької області. Навчила  готувати кашу «Кабачанка»  мати Лариси  Миколаївни - Галина Іванівна. Страва сьогодні готується в родинах і вживають її як у будень, так і на свята, кожна господиня має свої рецепти та секрети, пов’язані з вибором складників,  тривалістю приготування та традицією подавання.  
Кабак – невід’ємна частина української культури, традицій і звичайно кухні. Кабак дуже корисний для вживання. Його вживання позитивно впливає на людину. Незважаючи на те, що кабак майже на 90 % складається з води він володіє   неймовірним набором  корисних речовин, вітамінів і мікроелементів.  
Говорячи про користь кабака не варто забувати про його пряме призначення - смачну та здорову їжу. Також не варто забувати про те, що кашу готувати теж треба вміти, і тоді вона вийде не тільки корисною, але і смачною. 
    Для приготування    каші «Кабачанка»   потрібно:  вода, кабак, сира цибуля і морква, цибуля і морква жарена на олії, пшоно, манка, кисле молоко, масло, майонез, сметана, цукор, сіль, перець, шкварки . 
 В холодну воду кидаємо почищений та порізаний на кубики кабак та порізану сиру цибулю з морквою,  всипаємо пшоно. Все разом перемішуємо  і варимо до готовності. Потім  все  разом   толочимо до однорідної маси. 
Кисле молоко вливаємо в  манку добре розмішуємо  і висипаємо в казан, додаємо сметану і масло  і знову добре розмішуємо. Жарену цибулю і моркву розмішуємо з майонезом  і виливаємо в казан. Додаємо сіль, перець та  цукор до смаку і варимо до готовності. Готову кашу  мастимо шкварками.