Подільська кухня має надзвичайну історію та багата на смачні та ексклюзивні рецепти. Одним із них є давня українська страва під назвою Шарпанина.  Це традиційна українська страва з риби. Перші згадки про цей смаколик можна знайти на столі царя Латина у поеміКотляревського "Енеїда", яка видана у 1798 році. Така незвична назвапішлавід слова "шарпати" – рвати на шматки. Кожен регіон України готує її по різному. На могилівщині  шарпанину готували за таким рецептом : свіжу рибу необхідно почистити, промити та засипати сіллю і дати постояти кілька днів. Перед приготуванням страви промити рибу водою,  додати цибулю, моркву, картоплю та спеції за смаком. Варити пів години після закипання. Після цього вийняти рибу з бульйону, дати охолонути, відділити від кісток і розділити на шматки. На сухій пательні підсмажуємо борошно до золотистого кольору.У бульйон з риби додатипідсмаженеборошнотапомішуючи,  доводимо до згущування . Цією сумішшю заливаємо зарання викладену у миски, пошарпану рибу та поливаємо підсмаженою на олії цибулею. 
Зазвичай шарпанину готували у піст. На Святвечір серед дванадцяти страв шарпанина була обов’язковою. ЇЇ готували з річкової риби (короп, судак, щука та інші). Так як м’ясні страви не дозволялись то шарпанина вважилась найситнішою на столі. До неї , зазвичай смажились пампушки з горохом, картоплею та без начинки. 
В нашій місцевості шарпанину готували  з картоплею. Напевно тому, щоб страви було більше і щоб вона була ситнішою. 
З тієї ж причини  рибу «шарпали» на мілкі шматочки. В цьому випадку з однієї риби можна було приготувати декілька мисок страви. А з цілої риби була би тільки одна.Саме способом подачі і додавання картоплі  страва відрізняється від  «підбитої риби», що подавалась на Святвечір до столу.