Впродовж століть з покоління в покоління стіняни передавали пісні, звичаї та обряди. Велику частину місцевого фольклору (близько півтори тисячі пісень) записала місцева жителька Зоя Чорна (1932-2019 рр.). Найактивніші виконавиці, за ініціативи З.Чорної об’єднались в аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Русава». Пісенна традиція с.Стіна передається дітям. Найактивніші співають у молодшій групі ансамблю «Русава» − «Русавочка». До пісенної традиції села належать календарно-обрядові пісні: - колядки та щедрівки; «Весела новина», «А учора ізвечора», «Зійшла зірка ясна», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Пане господарю, встаньте не лежіть», «Ой на річці, на Йордані», «За селом веселим»; - веснянки: «Ми кривого танцю водимо», «Сам ходжу, сам», «Ой вийтеся, огірочки», «Через пень, через пень, через колоду», «Попід терен ліз, ліз», «Ой прийшла весна»; - купальські: «Ой на Івана, ой на Купайла», «Через наше село дерево возили», «Ой у Вилах дощик іде», «Ой скакав коник попід гречку»; Весільні: «Червоная калина», «Плавай, плавай, щуко-рибко», «Ой звили ж бо ми», «Відчиняй, мати, ліску», «Розплітала мати дочку», «Ой, сосенко літом, зимою зелена», «Що хотіли, то й зробили», «Надобридень, матіночко». Соціально-побутові: «Їдуть, їдуть, рекрутоньки», «Ой як збирався на війну я», «Стоїть явір над водою», «Ой, журавко, журавко», «За Сибіром сонце сходить», «Їхав, їхав чумаченько». Родинно-побутові: «Ой ходить сон коло вікон», «В мене батько, як цвіт», «Усі сестри братів мають», «Віддай мене, мамко», «Наступила чорна хмара», «Туга за тугою», «Зелененька павутинка». Балади: «Ой горе, тій чайці», «Темна нічка, невидна», «Ой у полі береза», «Темна нічка, невидна», «Усі гори зеленіють». Пісні про кохання: «Моя ти голубко, йди сядь коло мене», «Летить галка через балку», «Через греблю та й в лісок», «Чи ти, милий, пилом припав», «Пожену я сиві воли», «Ой коли б той вечір». Жартівливі: «Сватав мене попів син», «Кажуть люди, що я лиха», «І ти тут, і я тут», «Ой, дідуню, дідуню», «В неділеньку пораненьку». Стінянському народно-пісенному виконавству притаманне вільне, природне звуковидобування. Пісенний фольклор с.Стіна вирізняється контрастністю мелодичних варіацій, імпровізаційністю голосоведень під час виконання в реальному часі, легкістю «вивідного» голосу, частим використанням мелізматичних прийомів під час ведення нижніх голосів. Пісні характеризуються дво- та триголосною структурою. Пісням з підголосковими елементами притаманне розспівування складів почергово у верхньому та нижньому голосах або одночасне. Як правило, першу мелодичну фразу тієї чи іншої пісні заспівує одна виконавиця, яка інтуїтивно бере для всього гурту найзручнішу тональність без сторонньої допомоги чи налаштування. На другу мелодичну фразу до неї долучаються виконавиці, які далі продовжують мелодичну лінію. Особливістю пісенної традиції села Стіна є велика кількість збереженого і зафіксованого матеріалу, його різножанровість, безперервність передачі традиції та її активне використання в побуті.