Сушіння фруктів проводиться у спеціально побудованій для цього господарській споруді – сушні, вона прямокутної форми, чітко встановлених розмірів немає, в середньому 1,8 м х 2,5, висота споруди близько одного метра. З однієї з вужчих сторін, внизу, встановлювався на- півовальної форми отвір – як в у печі, куди закладалися сухі пеньки, дрова фруктових дерев і при згоранні нагрівали сушню. Протилежна частина печі могла бути пустотіла або закидалась землею. Земля накидалась горбиком, так щоб по ньому міг підніматись дим та тепло до верху, нагріваючи фрукти, які розміщувались вверху споруди. Фрукти для сушіння засипались у веху споруди, рівномірним шаром. Для того, щоб фрукти не падали на дно сушні і просушувались рівномірно, на висоті близько 80 см. на всю площу сушні встановлювались в два ряди щаблі – дерев’яні палички діаметром близько 3 см. щаблі встановлювались близько один до одного, так щоб поміж ними проходив дим та тепло від вогню що горів під ними, але водночас фрукти не падали на дно споруди. Найкращими вважались щаблі виготовлені з ліщини. В низу, під щаблями, ще може вкладатись каміння, яке при нагрівання довше тримає тепло. Плоди слив сушаться цілими. Якщо груша великого розміру – то розрізається навпіл або на четверо. Яблуко невеликого розміру сушиться ціле, а великі плоди також розрізаються на декілька частин. Зверху сушня накривається рядном, для того щоб краще затримувалось тепло. Щоб вийшов готовий продукт потрібно в середньому три дні. Щоб фрукти просушувались рівномірно їх перекидають з верху до низу один раз або двічі на добу, все залежить від того, як добре палиться в печі. Сушіння фруктів таким чином дає змогу споживати їх протягом року та готувати з них різні страви, наприклад вареники з сушеною, а перед приготуванням пропареною сливою, пиріжки з грушею, а з яблук – квас.