«Традиція ткацтва саржевих поясів Ямпільщини» (м.Ямпіль,Вінницькаобл) є унікальним елементом нематеріальної культурної спадщини,що передає автентичний дух регіону. Ця традиція має глибокі корені,адже здавна ткання поясів є важливою частиною побуту та обрядової культури Поділля.Виготовляються переважно жінками на ткацьких верстатах та настільних малих верстатах із використанням натуральних матеріалів – вовни,льону,конопель,овечої та верблюжої шерсті.Розміри:від 2 до 10 см маленькі крайки,длядітей;від 10 до 15 см вже носили,як діти так і дорослі;від 15 до 35 см-це вже пояс.Прикрашали їх геометричними орнаментами,що мали сакральне значення.Пояси мають як практичне, так і символічне значення:використовуються для кріплення одягу,прикрашаннястроїв,а також у весільних та релігійних обрядах.Традиція ткацтва саржевих тканих поясів має багатовікову історію перші згадки про ткання поясів сягають часів Київської Русі,коли ці вироби використовувалися як символ соціального статусу.На Поділлі ткацтво розвивалося як важливе ремесло у селянському побуті.Саржеве переплетення стало популярним завдяки його міцності та декоративним можливостям.Візерунки, характерні для регіону,містили символи родючості,сонця,води та інших природних елементів що мали оберігальну функцію. У XIX – на початку XX століття ткані пояси були невід'ємною частиною традиційного вбрання.Їх носили як чоловіки,жінки так і діти,зокрема під час святкових і обрядових подій.Зі зменшенням ручної праці у XX столітті традиція почала занепадати,але у деяких селах мпільщини ремесло збереглося в родинах,які передавали його з покоління в покоління.Сьогодні традиція ткацтва збережена завдяки ентузіазму місцевих майстрів таких як А.Болгарська та культурних осередків,таких як Народний аматорський колектив«Солов’їнівічка»при Ямпільському міському центрі культури та дозвілля.Збереження цього мистецтва відбувається через навчальні майстер-класи виставки та культурно-просвітницькі заходи,організовані з метою популяризації народних ремесел.Попри загрози забуття через урбанізацію та глобалізацію,традиція зберігається в родинах майстрів та отримує підтримку місцевої громади.Сучасні ремісники адаптують техніки до нових потреб,створюючи пояси й крайки як елементи модних аксесуарів,що сприяє їхньому поширенню.Збереження цієї традиції має не лише культурну,але й соціальну цінність,адже вона об’єднує громаду,підтримує місцеву ідентичність і сприяє розвитку культурного туризму в регіоні