Традиція виготовлення шитих валянків передається від покоління до покоління у родині Поліни Осоховської та в Ладижинській громаді.
Тому, передача знань і навичок із виготовлення шитих валянків відбувається у поєднанні традиційних форм (родинне навчання, учнівство) та сучасних способів популяризації, що забезпечує живучість та актуальність елемента у культурному середовищі. Виготовлення валянок базується на поетапній роботі з різними цупкими тканинами (войлок, шинелі, пальта, ковдри). Майстриня формує заготовки для пошиття валянок. Для того щоб їх виготовити потрібні дрібний інвентар: капронова нитка, циганська голка, дерев’яні колодки, молоток, цвяхи, ножик, кусачки, наперсток, швейна машинка, кравецькі ножиці. Майстриня формує заготовки зшиває їх міцними нитками, за допомогою дерев’яних колодок створює правильну форму стопи, закріплює тканину цвяхами, прошиває швейною машинкою створюючи шви. Сьогодні традиція шиття валянок переходить на новий етап відродження. Валянки служать теплими взуттям для населення, яке цього потребує.
Знання та навички виготовлення шитих валянків передаються переважно в родинах майстрів та через учнівство. 
Ладижинський ЦТ «Спадщина» керівники гуртків перейняли це ремесло і вже навчають юне покоління. За короткий час викладачі створили більше тридцяти пар валянок і передали на фронт солдатам. Важливу роль відіграють майстер-класи, які майстриня провела у закладі ЦТ «Спадщина». Гуртки в закладах культури, демонстрації на фестивалях та ярмарках. Сприяють збереженню елемента також публікації, відеоматеріали. Поєднання традиційних та сучасних форм навчання забезпечує неперервність і життєздатність цієї практики.