Невибагливу культуру «сорго», яка добре росте на нашій землі,вирощують щороку на присадибних  ділянках майстри-віников’язи, щоб виготовляти віники із натуральної сировини. Робота, пов’язана з виготовленням  віників, починається ще задовго до того, як майстер сідає його в'язати: весною насіння сорго висівають у підготовлений грунт, коли появляються сходи, їх проріджують, прополюють від бур’янів. У вересні, як мітелка дозріє, стебла зрізають, вкорочують, в’яжуть у снопи, сушать. Після цього кожну стебелинку  чистять від листя, мітелку вичісують від зерна, складають у пучки, з пучків формують віник, тісно зжимаючи пучки між собою.Ручки зробленого віника обрізають, взалежності від величини віника, а середину віника вирізають, щоб віник набрав  привабливого вигляду, мітелку перешивають,щоб надати форму. Використовують для цього  найдавніші знаряддя праці, саморобні ручні пристрої: сапа, серп, сокира, ніж, саморобний  верстат для виготовлення віників, шило, тощо…  Віником кожен може легко користуватись, швидко можна зробити прибирання, зібрати сміття. Він довго зберігається і довго служить, якщо перед використанням пропарити його у підсоленому  кип’ятку. На даний час віники із сорго користуються великим попитом: їх купують і гуртом, і вроздріб.Такожвіник - гарний подарунок, такий необхідний в побуті.  Незважаючи на технічний прогрес, сучасні технології не можуть витіснити віника із будинків. Тому більшає кількість людей, які переймають досвід виготовлення віників із сорго. 
В’язання віників – старовинне народне ремесло, налічує сотні років. З кінця  XIX століття традиційне ремесло - в’язання віників із сорго почало поширюватись і в Україні. У наше село це ремесло привезла ( із розповіді носіїв) їх родичка Сарахан Антонія у п’ятдесятих роках минулого століття, яка де-який час проживала у Савранському районі Одеської області. З того часу в селі і побутує народне традиційне ремесло – в’язаннявіників із сорго, яке передається від  покоління до покоління.