Читаємо орнаменти Подільських рушників

Читаємо орнаменти Подільських рушників

Архаїчна символіка та орнамент. Зображення тварин, людей, небесних світил і знаків різного роду археологи знаходять на стінах печер, на скелях та окремих предметах. Ці зображення появляються в епоху пізнього кам’яного віку, починаючи з 40-30 тис. р. до н.е. Люди, що жили в той час, своїми розумовими здібностями не відрізнялись від нас. Різниця полягала лише в надбаннях, які вони отримували від попередніх поколінь і які передавали наступним, тобто в культурі. Ми маємо розвинуті техніку, науку і мистецтво. У них це було лише в зародку. Однак у них були свої уявлення про богів, про будову світу, про час, який вони визначали, спостерігаючи за рухом Місяця, Сонця, планет та ін. Все це знайшло відображення в їхніх малюнках, які можна вважати первісним письмом.

Поряд з образами людей і тварин на малюнках палеоліту зустрічаються знаки – овали, ромби, шеврони, косі хрести, хвилясті лінії, драбинки, зубці тощо, з яких пізніше були утворені орнаменти. Одним з найдавніших є орнамент на браслеті, що походить з с. Мізин (Чернігівщина, мал. 1). Він складається з п’яти стрічок, на кожній з яких зображені ряди шевронів. 14 шевронів з кутами в один бік змінюються 14 шевронами з кутами в протилежний бік. В одній стрічці 56 шевронів. В п’яти стрічках їх 56х5= 280. Це термін вагітності жінки (40 тижнів).мал 1

Цей орнамент, слід гадати, утворився таким чином.Круглий місяць (коло) чи місяць-серпик на кістці мамонта різьбити було важко. Тому ці фігури замінили спрощеними − ромбом і шевроном. Місяць-молодик зображався шевроном з кутом у правий бік, повний місяць – ромбом, старіючий місяць – шевроном з кутом у лівий бік, перехід від старого до нового місяця – косим хрестом (Х). До речі, зображення давніх людей читались за ходом Місяця – з правого боку на лівий і знизу вгору.

Перші орнаменти відігравали важливу для людини роль. Вони були носіями інформації про річний цикл Сонця, про цикл Місяця (і фізіологічний цикл жінки), про тривалість вагітності тощо. Ці дані були необхідні для виживання людей. Вони фіксувались на сакральних речах, тобто таких, що відігравали важливу роль в обрядах. До наших днів дійшла така сакральна річ як рушник. На них, зокрема на нашому подільському рушнику зустрічаються групи знаків різного роду (зубці, шеврони, зірки, щаблі драбинок тощо), які можуть нести інформацію про згадані цикли.

Космос і Велика Богиня.

Крім кількісної інформації архаїчна символіка і орнаменти містять уявлення про світ і релігію давніх людей. В ті далекі часи панував культ жінки-богині. Вчені називають її Богинею-Матір’ю або Великою Богинею. Оскільки цей культ панував незмінно протягом 15-20 тис. років, то зображення Богині або її символи міцно вклались в орнаментальні форми і, незважаючи на те, що пізніше (десь 5-6 тис. років тому) на перше місце вийшов Бог, в орнаментах головне місце навічно посіли образи і символи Богині. Це ж саме стосується і уявлень про світ. Три сфери – підземна, наземна і небесна, в які вірили давні люди, збереглись на орнаментах рушників. Однак всього цього недостатньо, щоб їх розуміти. Мені вдалось встановити, що Космос давніх людей складався не з трьох, а з семи сфер. Три вище згадані сфери були головними, жіночими. Крім них давні люди визнавали також малі проміжні чоловічі сфери. Порядок сфер був такий. Першою сферою − sph (від лат. sphere −сфера) були підземні води, Це найнижча, чоловіча (Ч) сфера,тобто сфера бога, 2 sph – підземелля (жіноча – Ж), 3 sph – поверхня землі , гори (Ч), 4 sph – сфера життя (Ж), 5 sph – піднебесся (Ч), 6 sph – сім планет давніх людей, включно з Сонцем і Місяцем (Ж) і 7 sph – зоряне небо (Ч). Прикладом семичленного Космосу може бути орнамент цього трипільського горщика (мал.2).мал 3

Тут пуста найнижча смуга є 1 sph – підземними водами (Ч), вища широка орнаментована смуга (2 sph) – підземелля (Ж), горизонтальні драбинка (3 sph) – поверхня землі (Ч),широка смуга з деревом – 4 sph (Ж), драбинка − 5 sph (Ч), широка пуста смуга − 6 sph (Ж), вузька найвища смуга – зоряне небо 7 sph (Ч).  

Світ давні люди уявляли у вигляді велетенського Тіла Богині, яке вони також ділили на сім сфер.

Такий поділ видно на цій жіночій фігурці з Кносу - Середземномор’я (мал..3). Тут ноги втілюють 1 sph, сідниця і жіночий дітородний орган – 2 sph, пояс − 3 sph, живіт і груди − 4 sph, шия − 5 sph, обличчя (голова) − 6 sph, верхня частина голови (череп, коси) − 7 sph.

Те, що голова (обличчя) Богині збігалась із планетами,породило традицію оделювати сімку планет (включно з Сонцем і Місяцем) на обличчі жінки. Очевидно цим зумовлений звичай, що зберігся у жінок до наших днів, – підмальовування рота, брів, очей і прикрашання вух. Ця сімка відповідає сімці планет. При цьому круглі очі і рот передавали жіночі світила, а тонкі брови і вуха – чоловічі.

Орнаменти подільських рушників. Спробуємо «прочитати» деякі орнаменти подільських рушників, опираючись на викладене. Попри те, що в цих орнаментах закодована релігія Богині, якої вже кілька тисячоліть не дотримувались, вони в основному зберегли давній порядок розташування символів, що відповідав будові Космосу і Тіла Богині.

На рушнику з с.Студена Піщанського р-ну (мал.4) зображено три дерева. Відомо, що є світове дерево і дерево життя. На трипільському горщику (мал.2) дерево, що зображене в 4 sph (сфері життя) є деревом життя. Ці ж дерева не обмежені ні зверху, ні знизу. Тому слід гадати, що вони передають Космос, тобто є світовими деревами. На них чергуються умовні щаблі (елементи драбин) і гілки. З трипільських орнаментів ми знаємо, що драбинки передають чоловічі (вузькі) сфери. Отже, чотири щаблі можна вважати сферами богів, а три квітки – богинь. Присутність щаблів і драбинок на ряді подільських рушників свідчить про їхню глибоку архаїку. Сім сфер Космосу простежуються і на орнаменті рушника з с.Кукули цього ж району (мал.5) По вертикалі орнамент складається з трьох «поверхів» квіток, які втілюють жіночі сфери. На деяких подільських рушниках жіночий образ мовби проростає з квітки. В цьому орнаменті він краще проступає у верхній квітці. Отже, дві нижні квітки символізують 2 sph (підземелля і сідницю Богині), дві вищі квітки − 4 sph (сфера життя і живіт (пупець) Богині, вища квітка − 6 sph (планети і голова Богині).

Чоловічі сфери передаються значно меншими символами. Зубці внизу позначають 1 sph – підземні води і ноги Богині. Зубці є символами гір, тобто третьої чоловічої сфери, але вони могли вживатись і для позначення будь-якої чоловічої сфери. Ряди ромбиків із завитками що розміщені між 2 і 4 sph символізують 3 sph (пояс). Ромб – символ божества взагалі і головним чином жінки, але малий ромбик із завитком, що очевидно передає змійку є чоловічим символом. Про його «чоловічість» свідчить і розміщення між жіночими символами – квітками. Такі ж ряди ромбиків між 4 і 6 sph передають шию (5 sph) і змійки-волосся на голівках трьох верхніх маленьких богинь −7 sph. Тут, отже, також простежується сім сфер.

Третій рушник (мал.6) походить з с.Студена. Чоловічі сфери в орнаменті представлені невиразно. Ці сфери часто взагалі не приймались до уваги, зображались одні жіночі. Великий ромб, внизу по центру орнаменту, що фігурує як сідниця фігурки з головою-хрестиком, можна вважати 2 sph − підземеллям. (Я свідомо обминаю частини орнаментів обабіч ромбу. Їх аналіз вимагає залучення додаткових гіпотез). Голова-хрестик (вона вписана також у ромбик) очевидно є 4 sph (сфера життя). Але найбільший інтерес викликає умовна «корона», розміщена над головою. Ромб з очима (на жаль на орнаменті цього рушника вони не виразні) явно символізує 6 sph. Знаючи, що цю богиню іноді втілював павук, у візерунку, що міститься нижче ромба, не важко розпізнати очі і кінцівки цієї істоти. (До речі, павук як символ богині неба зберігся на Прикарпатті. Різдвяного павука – ромбовидний виріб з соломи – підвішували до стелі – символу неба). Над ромбом розміщені знаки, які ймовірно передають волосся (7 sph). Волосся Великої Богині часто зображали у вигляді зміїв, які символізували бога зоряного неба, її чоловіка.

Детальніший аналіз богині-голови (неба) передбачає звернення до міфології. У давніх греків цією богинею була Афіна. Вона згідно з міфами вийшла з голови Зевса і втілювала мудрість. Оскільки у греків головним божеством уже був бог, його голова не могла втілювати жіночу сферу (6 sph). Прийшлось жіночу голову «добувати» з голови чоловічого божества. Такий парадокс зумовлений тим, що нова «чоловіча» міфологія не збігалась з формами старої, «жіночої», яка зафіксована в орнаментах. З грецької міфології можна довідатись, що Афіна, крім іншого, була богинею війни. Звідси страхаючий вигляд голови на нашому рушнику. Афіна перетворила суперницю ткалю Арахну в павука. Цей акт можна витлумачити таким чином: грецька антропоморфна богиня скидала маску павука, яка була їй притаманна раніше. І це відобразилось у міфі про суперництво з Арахною. Цікаво, що в орнаменті збереглась традиція древніша від грецької. Тут богиня неба є павуком.

У слов’ян богинею 6 sph очевидно була Макош. Мак – голівка на стеблині – найкраще втілення богині неба. Саме тому між двома назвами Мокош і Макош, навколо яких дискутують вчені, я віддав би перевагу Макоші.

До речі, в подільських рушниках павук фігурує досить часто. Особливо це стосується орнаментів, у центрі яких розташований ромб. Це досить рідкісні орнаменти, що являють собою об’ємну модель Космосу. Поділля може пишатися тим, що вони тут збереглись до наших часів. В основі об’ємних орнаментів лежить моделювання Космосу на вазах (горщиках). При перенесенні цих орнаментів на площину (на рушник) підземелля (2 sph ) розташовувалось у центрі, а всі інші сфери наростали на периферії. Так, на цьому орнаменті (мал. 7), ромб у центрі символізує підземелля (2 sph), жіночі голівки навколо нього – сферу життя (4 sph) і зірки на периферії − 6 sph (богиню неба). На іншому рушнику (мал.8) від ромбу в чотири боки відходять умовні дерева (4 sph), а дальше по периферії розташовані істоти, які уособлюють богиню 6 sph. Ними можуть бути бджоли, метелики, павуки. Оскільки останні часто фігурують у нашому фольклорі і обрядах, то цю істоту можна вважати павуком – Богом чи швидше Богинею, що творила небесні сфери у вигляді кругів, подібно до того, як павук будує свою павутину.

Ми розглянули лише кілька орнаментів подільських рушників. Їх аналіз дає  підставу для висновку, що ототожнення Космосу і Тіла Богині і виділення в них семи сфер (трьох основних жіночих і чотирьох допоміжних чоловічих) може бути ключем для розпізнання істот, які за ними приховані, і проникнення в суть міфології давніх людей.

Доктор філософських наук, професор

Євген ПРИЧЕПІЙ






Date   Опубліковано: 2017-11-17    



Інші Виставки